Бак Виктория Федоровна (2014)

Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (биология).

Институт высшего образования НАПН Украины, Киев, 2014.

В диссертации рассмотрена сущность понятия «биоэтические знания», которые представляют собой биологические знания, позволяющие раскрывать единство законов природы и морали и формировать нравственное отношение учащихся к жизни во всех ее проявлениях. Приведены примеры содержания учебного биологического материала биоэтической направленности. Разработана методическая система формирования биоэтических знаний учащихся в условиях профильного обучения, основанная на структурно-функциональной модели, которая предусматривает реализацию прямых и обратных связей в системе компонентов (целевой, содержательный, деятельностно-коммуникативный, диагностико-рефлексивный) и субъект-субъектного взаимодействия участников учебной деятельности биоэтической направленности. Определены дидактические условия формирования биоэтических знаний. Обоснованы критерии, показатели, уровни их сформированности, приведены методика и результаты диагностирования.
Раскрыты специфические средства формирования биоэтических знаний: система учебных задач и научная информация, которая преподается на основе интеграции научных и этических знаний, циклы обобщающих уроков, факультативные курсы. Создано и внедрено учебно-методическое обеспечение разработанной методической системы. Доказано, что формирование биоэтических знаний влияет на развитие ценностных отношений учащихся к жизни во всех ее проявлениях и способствует росту духовного потенциала личности школьников.
Методическую систему формирования биоэтических знаний учащихся в условиях профильного обучения составляют компоненты, связи между которыми отражены в соответствующей модели. Основными составляющими предложенной методической системы являются: ценностно-целевой, содержательный, деятельностно-коммуникативный, диагностико-рефлексивный компоненты. Ценностно-целевой компонент включает цель и приоритетные идеи учебно-воспитательного процесса формирования биотических знаний. Главная цель формирования биоэтических знаний: создание образовательной среды для развития нравственной сферы личности через изучение биологии на основе интеграции общих законов природы и морали.
Приоритетными идеями формирования биоэтических знаний являются:
осознание целостности и взаимосвязанности мира, в котором человеку отведено важную роль субъекта, способного влиять на все его звенья; наличие единых общих законов для становления и развития мира природы и внутреннего мира человека; возможность развития и воспитание личности ученика через раскрытие единства законов природы и морали.
Обоснована этапность формирования биоэтические знаний и. разработаны специфические средства для этого: метод аналогий, «проживание» учебного материала, субъектификация объектов природы, их «одухотворение», сочетание эмоционального и рационального восприятия природы, аксиологизация форм жизни.
Разработано учебно-методическое обеспечение методической системы формирования биоэтических знаний учащихся. Оно состоит из авторских программ: 7 - 9 классы «Зерцало юности»; 11 класс «Философские аспекты биологии»; комплекса задач и уроков, методического пособия «Биология языком сердца».
Ключевые слова: интеграция, биоэтические знания, методическая система, модель, педагогические условия, старшеклассники.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Реалії сучасного світу ставлять перед педагогічною наукою та практикою завдання переосмислення їх функцій та результатів. Традиційна спрямованість загальної середньої освіти на переважне засвоєння системи знань не дозволяє якісно вирішити соціальне замовлення, яке вимагає виховання самостійних і відповідальних членів суспільства, здатних активно взаємодіяти у вирішенні актуальних завдань сьогодення. Значні втрати етичних, духовних, екологічних цінностей у суспільстві вимагають удосконалення шляхів формування у молодого покоління якісно нового мислення, розумової та вольової активності, високого рівня екологічної свідомості.
На пріоритетність загальнолюдських цінностей, гармонію стосунків людини і природи спрямований один із принципів реформування освіти в Україні – принцип гуманізації. У Білій книзі національної освіти України підкреслюється, що гуманізація освіти передбачає звернення до світової культури, духовних цінностей, якими мають пронизуватися всі навчальні предмети. В основу освіти ставляться ідеї добра, людяності, миру, милосердя. Дослідження вітчизняних та зарубіжних педагогів (Ш. Амонашвілі; І. Беха; С. Дерябо; О. Сухомлинської; І. Якиманської; В. Ясвіна та ін.) і педагогічний досвід показали, що сьогодні назріла необхідність органічного включення в навчально-виховний процес школи такої системи емоційно-ціннісних знань і морально-етичного виховання учнів, яка несе гуманістичні основи загальнолюдських цінностей.
Науковці (М. Барна, А. Гончар, В. Грубінко, Г. Жирська, І. Кучеров, Н. Міщук, І. Мороз, А. Степанюк та ін.) стверджують, що у сучасній біологічній освіті поєднуються дві основні традиції: соціокультурна та природничо-наукова. Перша знаменує собою суб’єктивну, ціннісно-нормативну основу, а друга – об’єктивну, закономірно раціональну. Саме зі зміною першої пов’язані надії на вихід із сучасної кризи, в якій перебуває людство. Вона передбачає побудову такої педагогічної системи, що може гарантувати збереження тілесного й духовного здоров’я людини, реалізацію його особистої свободи й всебічний розвиток через розуміння сенсу життя й можливість вільного вибору життєвого шляху, створення умов для саморозвитку й самореалізації. Відповідно пріоритетні цілі біологічної освіти орієнтовані на особистісні якості учнів, а не на нагромадження знань і вмінь із навчального предмета.
На реалізацію завдання гуманізації біологічної освіти орієнтує Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, в якому метою біологічного компоненту освітньої галузі «Природознавство» поряд з засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем є розуміння цінності таких категорій, як життя, природа, здоров’я, усвідомлення біосферної етики та значення біології як науки у забезпеченні існування біосфери. Тобто сучасна біологічна освіта орієнтована на надання знанням ціннісного смислу.
Це актуалізує проблему формування змісту біологічної освіти старшокласників, оскільки, як встановлено дослідженнями Г. Васьківської, старша школа не сповна забезпечує потреби особистості. Частковому вирішенню цієї проблеми сприяє включення до змісту біологічної освіти біоетичних знань, які ми тлумачимо як інтегровані знання з біології та етики в контексті цінностей і смислів людського життя й культури, емерджентний прояв цієї інтеграції в межах моральних цінностей суспільства.
Наукові розробки, що стосуються інтегративного підходу до навчання, вагомі й значущі. Так, його досліджували на рівні міжпредметних зв’язків (В. Ільченко; С. Бондарь та ін.); на рівні формування цілісних уявлень про світ (І. Бех, Г. Гранатов, І. Козловська, А. Хуторський, В. Серіков, Г. Шатківська та ін.). Значення інтеграції знань у навчальному процесі як умови підвищення ефективності і результативності навчання, оптимізації навчання в цілому досліджували В. Ільченко, І. Козловська; інтегрування природничих знань та етичних принципів (біоетики) – Г. Жирська, І. Назарко, А. Степанюк, О. Троцька, та ін. Проблему використання знань про природу для виховання особистості розглядали Я. Каменський, Л. Толстой, К. Ушинський, Н. Вентцель, В. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі, В. Ніорадзе та ін. Філософське обґрунтування необхідності інтеграції наукових знань про природу та етику знаходимо у працях, О. Блаватської, В. Вернадського, М. та О. Рерихів, Г. Сковороди, М. Федорова, П. Флоренського, К. Ціолковського, А. Швейцера.
Водночас аналіз практики навчання біології та науково-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми виявив наявність суперечностей між: розглядом біологічної науки та етики як взаємопов’язаних галузей людської діяльності та відображенням цього зв’язку в навчально-виховному процес з біології; рівнем сучасних вимог суспільства до якості знань школярів та реальною практикою вивчення живої природи в старшій школі.
Пошуки шляхів розв’язання визначених суперечностей зумовили вибір теми дослідження «Формування біоетичних знань старшокласників у процесі профільного навчання біології».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка як складова комплексної теми «Теоретичні та методичні засади професійної підготовки вчителів природничого профілю» (№ 0111U001327). Тема дисертації затверджена вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол № 4 від 27.11. 2012 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 8 від 22.10. 2013 р.).
Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес з біології в загальноосвітніх навчальних закладах.
Предмет дослідження зміст, форми, методи та засоби формування біоетичних знань старшокласників під час профільного навчання біології.
Мета роботи – розробити та експериментально перевірити методичну систему формування біоетичних знань старшокласників у процесі профільного навчання біології.
Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

  • На основі аналізу й узагальнення літературних джерел та педагогічної практики визначити поняття «біоетичні знання школярів» та з’ясувати їх статус у навчальному предметі «Біологія».
  • Виявити та обґрунтувати педагогічні умови формування біоетичних знань старшокласників під час профільного навчання біології.
  • Розробити методичну систему формування біоетичних знань старшокласників в процесі профільного навчання біології та її навчально-методичне забезпечення.
  • Експериментально перевірити ефективність змодельованої методичної системи.

Гіпотеза. Дослідження ґрунтується на припущенні, що використання методичної системи формування біоетичних знань старшокласників, яка передбачає інтеграцію знань з біології та етики у процесі профільного навчання біології, їх особистісну значимість,реалізацію принципу наступності,гуманізацію відносин між учителем та учнями, забезпечить підвищення рівня сформованості біологічних та біоетичних знань учнів, розвиток духовного потенціалу особистості.
Проблема формування біоетичних знань школярів при вивчені біології розглядається в контексті цілісного навчально-виховного процесу сучасної школи. Вона не ставиться лише в плані необхідності та можливості формування відповідних знань. По суті, метою дослідження є виявлення та наукове обґрунтування тих об’єктивних логіко-дидактичних умов і шляхів, які визначають адекватне відображення в свідомості учнів тенденції інтеграції природничо-наукових знань та етичних принципів у сучасній науці, етичну рефлексію на біологічні знання, обумовлюють розвиток особистості.
Для вирішення поставлених завдань використано комплекс методів:
теоретичні: порівняльний аналіз для з’ясування різних поглядів на проблему, визначення напрямів дослідження; аналіз та синтез для виявлення педагогічних умов формування біоетичних знань школярів, розробки критеріїв та показників ефективності методичної системи формування біоетичних знань старшокласників; моделювання для розробки методичної системи та її навчально-методичного забезпечення; систематизація та узагальнення для формування висновків та рекомендацій щодо вдосконалення процесу формування біоетичних знань старшокласників;

  • емпіричні: вивчення нормативних документів, аналіз змісту навчальних програм і підручників, узагальнення педагогічного досвіду, спостереження, бесіди, анкетування для визначення стану проблеми в шкільній практиці та конкретизації методичної системи формування біоетичних знань; педагогічний експеримент (констатувальний, пошуковий, лабораторний, формувальний) для перевірки ефективності розробленої методичної системи формування біоетичних знань старшокласників в процесі профільного навчання біології;
  • методи кількісного та якісного аналізу результатів і математичної статистики (t-критерій Стьюдента та коефіцієнт детермінації) для обробки даних зі з’ясування достовірності результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. На етапі констатувального експерименту були задіяні 188 старшокласників та 148 учителів Донецької, Дніпропетровської, Київської, Тернопільської, Черкаської областей. Формувальний експеримент (85 учнів, які навчались за авторською методичною системою протягом 5 років) здійснено на базі Артемівської НВК № 11 Донецької області.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше у вітчизняній методиці навчання біології визначено поняття «біоетичні знання школярів», їх структурні компоненти (предметні: біологічні та етичні, метапредметні, рефлексивно-оцінні), місце в навчальному предметі «Біологія» та функції (гносеологічну, виховну, оцінну, відтворювальну, перетворювальну, регулювальну); виявлено та обґрунтованопедагогічні умови формування біоетичних знань старшокласників (інтеграція знань з біології та етики шляхом використання методу ідеалізованих аналогій, вивчення живих систем на основі сучасного тлумачення атрибутів життя та надання навчальному матеріалу особистісно-ціннісного значення, реалізація принципу наступності, гуманізація стосунків між суб’єктами освітньої діяльності); розроблено та експериментально перевірено методичну систему формування біоетичних знань старшокласників в процесі профільного навчання біології, яка забезпечує реалізацію виявлених педагогічних умов, і включає ціннісно-цільовий, інформаційно-знаннєвий, діяльнісно-комунікативний, діагностично-рефлексивний компоненти.
Конкретизовано критерії (когнітивний, ціннісний, діяльнісний), показники та рівні сформованості біоетичних знань старшокласників (адаптивно-репродуктивний, частково-пошуковий, пошуково-аналітичний та креативний).
Уточнено: зміст компонентів біоетичних знань, які доцільно формувати в учнів профільної школи в процесі навчання біології (філософські, історично-наукові, оцінні).
Набуло подальшого розвитку вирішення проблеми конструювання змісту навчання біології під час профільного її вивчення, розробки нової системи оцінки якості біологічної підготовки школярів.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що розроблено та впроваджено у практику роботи загальноосвітньої та профільної школи навчально-методичне забезпечення формування біоетичних знань старшокласників у процесі навчання біології: навчальні програми «Зерцало юності» 7-9 кл. та «Філософські проблеми біології» для учнів старшої школи (гриф МОН України); посібник «Біологія мовою серця»; методичні розробки узагальнюючих уроків; зміст додаткової інформації, яку доцільно включати до навчального предмету «Біологія» з метою активізації пізнавальної діяльності старшокласників та систему завдань на її засвоєння.
Матеріали дослідження можуть бути використані вчителями біології, викладачами методики навчання біології в процесі підготовки студентів та методистами інститутів післядипломної педагогічної освіти, авторами підручників, навчальних і методичних посібників для учнів, студентів і вчителів.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес НВК №11 (довідка № 816 від 26.05.2014 р.) та ЗОШ № 24 м. Артемівська (довідка № 422 від 27.05.2014 р.) Донецької області, ССЗШ № 126 м. Дніпропетровськ (довідка № 25 від 02.06.2014 р.), ЗОШ № 24 м. Тернополя (довідка № 153 від 11.06.2014 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 915–33/03 від 01. 07. 2014 р.), Дніпропетровського педагогічного коледжу Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара (довідка № 223 від 03.06.2014 р.). Основні ідею дослідження використані при розробці навчальної програми «Світ Краси» 1-4 кл. (основи еколого-етичних знань) (гриф МОН України), а також реалізовані в програмі авторської школи, яку здобувач проводив у 2009-2014 рр. на курсах підвищення кваліфікації вчителів біології у Дніпропетровському та Черкаському обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти (довідка № 215 від 14.07.2013 р., № 308 від 26.05.2014 р. та № 65/0116 від 13.02.2014 р.).
Особистий внесок здобувача. У спільній публікації [3] авторською є розробка методичної системи формування біоетичних знань.
Апробація результатів дослідження здійснювалась на науково-практичних конференціях та семінарах: міжнародних – «Научный поиск в едином культурном пространстве» (Севастополь, 2007), «Усвідомлення культури – запорука відновлення суспільства. Аспекти концепції розвитку сучасного суспільства» (Севастополь, 2013); всеукраїнських – «Освіта для стійкого розвитку: формування готовності педагогічних кадрів» (Тернопіль, 2009); «Сучасні досягнення екології та їх імплементація у природничу освіту» (Тернопіль, 2014). Вони обговорювались та отримали схвалення на звітних наукових конференціях та методичних семінарах викладачів кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2010-2014 рр.), в процесі проведення майстер-класів у освітньому закладі додаткової професійної освіти «Інститут підвищення кваліфікації» м. Новокузнецька (Росія) (довідка № 138 від 20.09.2013 р.); Дніпропетровському педагогічному коледжі Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара (довідка № 208 від 13.06.2013 р.); Національному освітньому центрі «Бобек» МО Республіки Казахстан (довідка № 13-1/ 410 від 23.08.2013 р.).
Публікації. Основні результати дослідження відображено в 14 публікаціях, з них – 6 статей у фахових наукових виданнях, 1 посібник, 2 навчальні програми, 3 тез у збірниках матеріалів наукових конференцій, 2 розробки уроків біоетичного спрямування.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 13 додатків на 46 сторінках, списку використаних джерел (355 найменувань на 28 сторінках). Загальний обсяг дисертації – 267 сторінки, обсяг основного тексту 192 – сторінки, що містить 11 рисунків і 19 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
УВступіобґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів; представлені дані про їх апробацію та впровадження.
У першому розділі «Формування біоетичних знань старшокласників як педагогічна проблема» визначено поняттєво-термінологічний апарат дослідження, здійснено комплексний аналіз філософської, психолого-педагогічної та науково-методичної літератури щодо сутності біоетичних знань, висвітлено стан розробки проблеми в теорії та методиці навчання біології та її реалізації в шкільній практиці.
Проведений аналіз філософської, біологічної, педагогічної наукової літератури та практики навчання засвідчив існування суперечності між загальносвітовою тенденцією злиття природничих і гуманітарних наук та відображенням цього зв’язку в навчально-виховному процес з біології. Для її вирішення ми, насамперед, проаналізували поняття «біоетика», «зміст біологічної освіти».
У процесі дослідження виявлено, що біологічна етика (біоетика) виникла як дослідницький напрям в 70-х р. ХХ ст. Засновником терміну вважається В.-Р. Поттер). Під ним дослідник розумів галузь досліджень, яка повинна об’єднати біологічні науки з етикою для розв’язання у довготривалій перспективі проблеми виживання людини як біологічного виду при забезпеченні гідної якості життя. Філософськими і світоглядними основами розвитку біоетики є розуміння цінності будь-яких форм життя та етика благоговіння перед життям (Л. Коновалова, І. Силуянова, М. Яровинський, А. Шаталов та ін.). Ця наука має обґрунтоване право застосоватись в якості теоретико-методологічного інструментарію для гуманізаціїосвіти (М. Гриньової, Г. Джурки, Ю. Кращенко та ін.).
Аналіз літературних джерел засвідчив, що проблему біоетичного виховання школярів розробляли Г. Жирська, І. Назарко, Т. Павлова, О. Плиска, В. Покась, А. Степанюк, О. Троцька, Я. Фруктова та ін.
При тлумаченні змісту шкільної біологічної освіти ми дотримуємось позиції Т. Коршевнюк, і розглядаємо її як динамічну відкриту систему, структуру якого утворюють когнітивний (система різних видів знань щодо біологічної реальності), діяльнісний (способи діяльності інтелектуального і практичного характеру, досвід творчої діяльності) та особистісно-ціннісний (система соціокультурних цінностей і сукупність емоційних переживань, розвиток мотивації та суб’єктного досвіду учнів) компоненти. У сукупності вони забезпечують головний результат навчання біології – сформованість в учнів предметної компетентності, основою якої є культурно-ціннісне ставлення до життя як найвищої цінності на Землі.
Грунтуючись на цьому, біоетичні знання школярів визначено як інтегровані знання з біології та етики в контексті цінностей і смислів людського життя й культури. Це емерджентний прояв інтеграції цих знань в межах моральних цінностей суспільства, етична рефлексія на біологічні знання. Вони формуються шляхом розкриття ідеалізованих аналогій між законами природи і категоріями моралі та сприяють розвитку етичного ставлення учнів до життя в усіх його проявах на засадах біоцентризму.
Біоетичні знання базуються на усвідомленні людиною єдності загальних закономірностей природи та категорій моралі. Тому біоетична діяльність стає наслідком пізнання людиною себе як особистості, яка має свободу волі та свідомо себе обмежує законами моральної поведінки, єдиними з загальними закономірностями природи. Мотивація поведінки людини виходить не від пізнання зовнішніх законів природи, порушення яких призведе до небажаних наслідків, а від усвідомлення єдності законів буття з моральними категоріями та, як наслідок цього – моральної єдності людини з усіма проявами життя. Ці знання поєднують пізнання біологічної картини світу з самопізнанням особистості.
Структуру біоетичних знань складають: предметні знання з біології, які входять до основного блоку навчального предмета «Біологія» та етики; метапредметні знання (методологічні, філософські, історично-наукові, міжпредметні, оцінні), які є компонентами процесуального блоку навчального предмету та цінності (загальнолюдські та природи). Здійснений аналіз цих компонентів на засадах системно-діяльнісного підходу дав змогу виявити їх зміст та інтерпретувати його як біологічно й соціально обумовлене, системно-інтегративне динамічне особистісне утворення, що функціонує та розвивається у сфері повсякденної діяльності як цілісна єдність і проявляє ознаки структурності, ієрархічності, емерджентності, відкритості зовнішнім і внутрішнім впливам.
До предметних біологічних знань (біологічних фактів, понять, законів, теорій, гіпотез, які вивчаються у контексті людської культури, що надає їм гуманістичну спрямованість) належать: теоретичні узагальнення біологічної науки – клітинна, хромосомна, еволюційна теорії; біологічні закони Г. Менделя, Т. Моргана та біологічні ідеї – рівні організації живої природи, зв'язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, екологічні закономірності, цілісність і саморегуляція живих систем, зв'язок живих систем і неживої природи, зв’язок людини і природи. які вивчаються на основі єдності природи та моралі. Вивчення біологічних знань шляхом виявлення загальних закономірностей природи, які мають свої аналогії з категоріями моралі, сприяє формуванню у особистості цінностей та ставлення, що проявляються у її етичній поведінці.
Встановлено, що біоетичні знання виконують у навчально-виховному процесі з біології функції: гносеологічну – сприяють розумінню природничо-наукової картини світу; виховну – розвиває свідоме ставлення учнів до етичного вибору між добром та злом, який виникає в результаті самостійної діяльності на основі отриманих біологічних знань; оцінну – визначає норми ціннісного ставлення до живих істот; відтворювальну – проявляється у збереженні та відтворенні здобутків культури; перетворювальну – передбачає використання біологічних знань учнем для реалізації стратегії поведінки на засадах біоцентризму; регулювальну – впливає на здатність особистість вибірково ставитись до об’єктів і видів діяльності та природи, задовольняти певні потреби, визначати доцільність діяльності, її якість.
Вони спрямовані на формування у старшокласників: умінь знаходити загальні закономірності в існуючому світі живої природи та на їх основі робити висновки про єдність і взаємопов’язаність природи та людини; етичних ставлення до життя в усіх його проявах; ціннісного відношення до людського життя; переконань в необхідності узгоджувати особисту поведінки з інтересами інших живих систем планети Земля; розумінню сутності людини, яка використовує отримані знання, щоб жити у гармонії з оточуючим світом та собою; критичного, дивергентного мислення. Це знання нового типу, які є синтезом істини і цінностей, гуманітарні знання, які впливають на розвиток духовного потенціалу особистості. Вони є необхідною складовою навчально-виховного процесу з біології.
Результати констатувального експерименту свідчать, що 88 % опитаних учителів вважають, що зміст навчального предмету «Біологія», певним чином переконструйований, виховує учнів, 9 % осіб переконані, що наукові факти мають виховне значення, тому вчителю не потрібно спеціально виховувати на уроках, 3 % впевнені, що біологія як наука не має відношення до виховання.
Для посилення виховного впливу шкільного предмету «Біологія» та спрямовування його на формування ціннісних ставлень старшокласників, учителі пропонують доповнювати зміст підручників новими науковими відкриттями, які включають людину у сферу пізнання – 27 %; інтегрувати на уроках наукові та моральні знання – 25 %; відійти від стандартного викладання матеріалу, активніше використовувати педагогіку співдружності та методики навчання, які дають можливість учням «проживати» матеріал і включати його в основу свого світогляду – 48%.
Учителі розуміють необхідність змін в існуючії системі навчання біології в старшій школі в напрямі інтеграції наукового знання та моральних принципів та надання змісту освіти аксіологічного значення. Однак відсутність розробленої відповідної методичної системи, а також виокремлених біоетичних знань спонукає учителів використовувати традиційну модель навчання біології, яка їх не достатньо задовольняє.
Більшістю опитаних учнів шкільний курс біології сприймається як навчальний предмет, який не пов’язаний із їх реальним життям, перспектив його застосування для себе вони не усвідомлюють, тому на уроках біології відчувають нудьгу та важкість засвоєння програмового матеріалу.
Проведений аналіз стану розробки проблеми формування біоетичних знань старшокласників на рівні навчального предмета та особистісного надбання  спонукав до висновку: при конструюванні змісту біологічної освіти школярів доцільно враховувати потребу розвитку етичного ставлення до біологічних систем усіх рівнів організації життя та здійснення етичної рефлексії біологічних знань. Відтак існує проблема розробки методичної системи формування біоетичних знань старшокласників у процесі профільного навчання біології.
У другому розділі «Методична система формування біоетичних знань старшокласників у процесі профільного навчання біології» теоретично обґрунтовано методичну систему, складові навчально-методичного забезпечення, описано організацію формувального експерименту, наведено його результати та здійснено їх аналіз.
Під методичною системою розуміємо сукупність взаємопов’язаних елементів (цілей, змісту, форм, методів, засобів, умов) навчання, які впливаючи один на одного, забезпечують формування біоетичних знань старшокласників і сприяють духовному розвитку особистості. Компоненти методичної системи формування біоетичних знань старшокласників в умовах профільної школи відображено в моделі (рис. 1).
Стратегічна мета запропонованої методичної системи є підвищення якості профільної біологічної освіти. Методологічними засадами конструювання процесу формування біоетичних знань є ідеї: системології, синергетики, біоцентризму, гуманізму. Визначено педагогічні умовами формування біоетичих знань старшокласників: інтеграція знань з біології та етики шляхом використання методу ідеалізованих аналогій; вивчення живих систем на основі сучасного тлумачення атрибутів життя (системності, цілісності) та надання навчальному матеріалу особистісно-ціннісного значення для учнів; реалізація принципу наступності у формуванні біоетичних знань при вивченні інваріантної та варіативної складових змісту біологічної освіти школярів; гуманізація стосунків між суб’єктами освітньої діяльності на засадах особистісно-орієнтованої моделі навчання. Методична система складається з ціннісно-цільового, інформаційно-заннєвого, діяльнісно-комунікативного та діагностично-рефлексивного компонентів, які пов’язані прямими та зворотними зв’язками.
Формування біоетичних знань можливо у чотири етапи, які охоплюють всі компоненти методичної системи: I. Пропедевтичний – ознайомлення з наскрізними закономірностями природи: збереження; періодичності; спрямованості процесів до рівноважного стану та ін.; II. Знаннєво-діяльнісний – пояснення прояву наскрізних законів у будові і функціонуванні живих систем усіх рівнів; III. Знаннєво-аналогічний – проведення ідеалізованих аналогій між законами природи та категоріями моралі; IV. Особистісно-цінніний – використання учнями усвідомлених аналогій для відповідей на запитання, які пов’язано зі становленням особистості.
Ціннісно-цільовий компонент методичної системи підпорядковано стратегічній меті, яка визначає супровідну мету її застосування: формування біоетичних знань та розвиток духовного потенціалу учнів старшої школи.
Інформаційно-знаннєвий компонент складається зі змісту біоетичних знань та системи завдань, яка спрямована на засвоєння змістового та ціннісного компонентів біоетичних знань. Це завдання на: виявлення закономірностей природи; встановлення ідеалізованих аналогій; надання знанням особистісної значимості. Завдання на виявлення закономірностей природи поділяємо на репродуктивні (відтворення навчального матеріалу з метою подальшого вільного оперування поняттями), реконструктивні (набуття нових знань про об’єкт чи спосіб діяльності через самостійне перетворювання наявної інформації), творчі та творчу діяльність (перенесення раніше засвоєних знань в нову ситуацію). Завдання на встановлення ідеалізованих аналогій та на надання знанням особистісної значимості відносимо до творчих.
Приклади завдання на виявлення закономірностей природи: репродуктивні – «Що таке наскрізні закономірності природи, які закономірності Вам відомі?»; реконструктивні – «В чому полягає принцип ієрархічної будови клітини?». «Хвилі життя є елементарним еволюційним фактором. На основі яких закономірностей природи (збереження, періодичності, спрямування процесів до рівноважного стану) можливо пояснити це явище?». «Життя –  відкрита система, яка функціонує за певними законами. Які закони описують життя як відкриту систему?». Творчі завдання – «Проаналізуйте головні ароморфози, які виникли в ході еволюції від Архею до Кайнозою. Які стратегічні напрямки еволюції, на вашу думку, привели до появи людини. Якими можуть бути ароморфози майбутнього та до чого вони призведуть?». «Біосфері як живій системи притаманна підтримка гомеостазу. Спрогнозуйте можливі наслідки звеличування вмісту вуглекислого газу в атмосфері Землі. Які причини такого явища?».
Приклади завдань на встановлення ідеалізованих аналогій та на надання знанням особистісної значимості – «Основні принципи організації біосфери, що обумовлюють її сталість: різноманітність видів, ієрархічна будова, колообіг речовин, взаємозв’язок, які аналогії між принципами організації біосфери та життям людини у суспільстві можливо зробити?». «Одне з правил еволюції стверджує про чергування ідіоадаптацій та ароморфозів в процесі розвитку органічного світу. Дайте визначення ароморфозам та ідіоадаптаціям. Який закон природи пояснює це правило. Чи можливо прослідкувати прояв принципу чергування у вашому житті?». «Відомий природодослідник кінця XVIII – початку XX ст. Петро Кропоткін у своїй книзі «Взаємодопомога як фактор еволюції» стверджує, що взаємодопомога в світі живих організмів зустрічається не рідше ніж боротьба за існування. Приведіть відомі вам приклади взаємодопомоги серед живих організмів. Який висновок з цих фактів можна зробити?».
Зміст біоетичних знань – наукова інформація біоетичного спрямування до якої належать наскрізні закономірності природи в будові та функціонуванні живих систем на різних рівнях організації живої природи та їх ідеалізовані аналогії з законами моралі Частково ця інформація дана у посібнику «Біологія мовою серця». Ми стоїмо на позиції науковців С. Рудишина, М. Шалаєва в тому, що в процесі навчання доцільно ідеалізувати дійсність, тобто відділяти процеси і явища природи від категоріально чітких наукових слів. Проведення ідеалізованих аналогій між закономірностями природи та категоріями моралі фактично є моделюванням природних процесів шляхом мисленевого уявлення матеріальних процесів у вигляді образів. Наприклад: біологічним поняттям гомеостаз, збереження відповідають моральні поняття – любов, добро; обміну речовин, енергії та інформації,  сутності життя – гармонійна єдність дуальних категорій; взаємодії клітин організму – кооперація та альтруїзм; рівням організації живої матерії – ієрархічна будова світу та ін. Зміст засвоюється через систему завдань біоетичного спрямування.
Діяльнісно-комунікативний компонент дозволяє учням присвоювати біоетичні знання в процесі взаємодії між суб’єктами навчальної діяльності. Цей компонент реалізується трьома шляхами: монопредметним (за рахунок біоетичних факультативних курсів), поліпредметним (через включення біоетичних знань до навчального предмету «Біологія») та змішаним (передбачає об’єднання двох попередніх шляхів)
Для формування біоетичних знань старшокласників застосовувались специфічні методи та форми. До перших відносимо методи: ідеалізованих аналогій, асоціацій, суб’єктифікації, проживання, спілкування зі творами; аксіологізації форм життя, обертання понять. До других – форми: урок-роздум; урок-свято; урок-відкриття; узагальнюючи уроки на етичну рефлексію на біологічні знання («Клітина голограма Всесвіту», «Мораль та геном людини», «Уроки Серця», «Від будови вірусів до будови Всесвіту», «Благоговіння перед життям», «Еволюція. Що чекає людство у майбутньому», «Філософія біології – основа мислення майбутнього» та ін.); факультативні курси біоетичного спрямування «Зерцало юні», «Філософські аспекти біології»;
Діагностико-рефлексивний компонент складається з критеріїв та рівнів біоетичних знань. Розроблено критерії (ціннісний, когнітивний, діяльнісний) та рівні біоетичних знань (низький адаптивно-репродуктивний, середній частково-пошуковий, високий пошуково-аналітичний та творчий активно-діяльнісний.)
Одним з основних показників досягнення певного рівня сформованості біоетичних знань ми пропонуємо вважати ієрархію цінностей. Головним критерієм сформованості біоетичних знань є засвоєні моральні цінності старшокласників, які пов’язані з усвідомленням єдиних законів будови живих систем і внутрішнього світу людини. Моральні цінності формують тип ставлення до життя в усіх його проявах. Тому формування біоетичних знань учнів впливає на розвиток їх духовного потенціалу, під яким розуміємо інтегровану якість особистості, яка складається з вольових детермінант характеру та усвідомлених спрямувань до духовного розвитку, в ході якого людина підпорядковує свою біологічну та соціальну природу духовним ідеалам, цінностям і смислам.
Запропонована методична система є відкритою на неї впливають зовнішні чинники, до яких відносимо соціальні вимоги, етичні архетипи (підсвідомі стереотипи етичної поведінки), стан біологічної науки. В цілому застосування методичної системи формування біоетичних знань старшокласників дає можливість створити відкрите освітнє середовище для розвитку особистості
Ефективність методичної системи перевірялася в ході формувального експерименту протягом 5 років. До нього було залучено 85 учнів, які навчались в експериментальному класі ЕК (30 учнів) та двох контрольних класах КК1 (30 учнів) та КК2. (25 учнів). В усіх зазначених групах від 7 до 9класу викладався пропедевтичний курс «Зерцало юності». В 10-11 класах здійснювалось формування біоетичних знань відповідно до розробленої методичної системи, у ЕК та КК1. Крім того в ЕК викладався факультативний курс «Філософські аспекти біології». В КК2 учні навчались за традиційною методикою, та біоетичні знання дифузно включались у викладання біології.
Для перевірки ефективності застосування методичної системи формування біоетичних знань школярів було використано сумарний показник сформованості біоетичних знань (СБЗ). Він складається із чотирьох компонентів: рівень навчальних досягнень з біології (ШБЗ); рівень етичної рефлексії на біологічні знання (ЕРБЗ); рівень моральних цінностей (МЦ); рівень цінностей природи(ЦП) (табл. 1).
Таблиця 1
Інструментарій визначення сумарного показника сформованості
біоетичних знань та середні значення СБЗ для ЕК; КК1 ; КК2


Компоненти

Інструментарій визначення

ЕК

КК1

КК2

Рівень навчальних досягнень з біології max – 4

За підсумками оцінювання досягнень учнів з біології за рік

3,5

3,2

2,2

Рівень етичної рефлексії на біологічні знання max – 4

На основі поелементного аналізу відповідей учнів на запитання біоетичного спрямування

3,2

2,7

1,9

Рівень моральних цінностей max – 5

Анкетування «Ціннісні пріоритети» за програмою «Універсал-03»

3,6

3,2

2,8

Рівень цінностей природи max – 3

Тестування на визначення домінантності суб’єктивного відношення до природи «Домінанта» за методикою В. Ясвіна

2,5

2,3

1,9

max – 16

 

12,8

11,4

8,8

На основі сумарного показника сформованості біоетичних знань було розраховано коефіцієнт біоетичних знань у відсотках: КБЗ=СБЗбали / СБЗmax, який демонстрував рівень сформованості біотичних знань, виражений у сотих частках від одиниці. Для учнів всіх класів було визначено рівень духовного розвитку за допомогою методики «Духовний потенціал особистості» Е. Помиткіна. База даних формувалася у програмі Microsoft Excel 2003. Статистичний аналіз проводився за допомогою програми Microsoft Excel 2003 та STATISTICA for Windows 6.0. Узагальнені показники формувального експерименту для визначення ефективності застосування методичної системи формування біоетичних знань наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Узагальнені показники формувального експерименту

показники

ЕК

КК1

КК2

Кіл-сть

%

Кіл-сть

%

Кіл-сть

%

СБЗср. бали
(max. 16)

12,7

79

11,4

71

8,8

55

КБЗср. (max. 1)

0,80

80

0,68

68

0,56

56

ДРср.бали
(max. 28)

21,2

76

20,2

71

16,7

60

ДРср  (max. 1)

0,81

81

0,75

75

0,59

59

 

Показники наведені у таблиці підтверджують ефективність застосування методичної системи формування біоетичних знань, так як у ЕК коефіцієнт біоетичних знань дорівнює 0,80 або 80% (наближується до максимального показника), у КК1 –  0,68 (68%) та у КК2 – 0,56 (56%), що значно менше. Духовний розвиток учнів у сотих частках від одиниці становить у ЕК 0,81 (теж наближується до одиниці) або 81%. Відповідні показники у контрольних класах менші: КК1 –  0,75 та у КК2 – 0,59.У КК2 методична система не застосовувалась, що відобразилось у зменшенні всіх вивчаємих показників. Розподіл учнів за рівнями етичної рефлексії на біологічні знання у експериментальному та контрольних класах відображено на гістограмі рис.2.


Рисунок 2 – Розподіл учнів за рівнями сформованості біоетичних знань

З гістограми видно, що в ЕК учні з низьким рівнем сформованості біоетичних знань відсутні, в КК1 та КК2 таких учнів 13% та 40 % відповідно. Учні, які мають середній рівень біоетичних знань у ЕК та КК1 по 27 %, а у КК2  – 44% ; учні з високим та творчим рівнем у ЕК – 30% та 43%, в КК1 – 33% та 27%, а в КК2  – 4% та 12 %. Найбільша кількість учнів, які мають високий та творчий рівень біоетичних знань, у ЕК та КК1, що теж свідчить про ефективність застосування методичної системи формування біоетичних знань.
Для перевірки гіпотези щодо впливу формування біоетичних знань на духовний розвиток учнів наприкінці 11 класу для учнів ЕК та КК1, було розраховано коефіцієнт детермінації та емперічне кореляційне відношення ῃ. Між показниками СБЗ та ДР у ЕК дорівнює 0,78, а ῃ – 0,88. У КК1 ці показники: 0,88 та 0,89 відповідно. Наближення емперічного кореляційного відношення до 1 свідчить про тісний зв’язок між показниками СБЗ та ДР.
Графічне зображення кореляції між показниками СБЗ та ДР у балах для ЕК, КК1зображено на рис.3 та 4. На осі ох позначено n кожного учня, на осі оy – відповідні показники ДР та СБЗ. (Результати другої контрольної групи до уваги не брались, оскільки в цьому класі цілісна методична система формування біоетичних знань не впроваджувалась).
З графіків видно, що існує чітка кореляція між показниками СБЗ та ДР. Це експериментально підтверджує наше припущення про те, що формування біоетичних знань на основі запропонованої нами методичної системи впливає на духовний розвиток старшокласників.


Рисунок 3 – Графік взаємозв'язку показників духовного розвитку ДР та сумарного показника сформованості біоетичних знань СБЗ учнів у балах для ЕК

Рисунок 4 – Графік взаємозв'язку показників духовного розвитку ДР та сумарного показника сформованості біоетичних знань СБЗ учнів у балах для для КК1

Таким чином, аналіз отриманих результатів свідчить про ефективність запропонованої методичної системи формування біоетичних знань старшокласників в умовах профільного навчання біології.

чотири рівні сформованості біоетичних знань:

  • низький (адаптивно-репродуктивний)
  • середній (часково-пошуковий)
  • високий (пошуково-аналітичний)
  • творчий (активно-діяльнісний)

ВИСНОВКИ

У дослідженні наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми формування біоетичних знань старшокласників в умовах профільного навчання біології, що дає підстави для формулювання таких висновків:

  • «біоетичні знання» школярів – це інтегровані знання з біології та етики в контексті цінностей і смислів людського життя й культури. Це емерджентний прояв інтеграції цих знань в межах моральних цінностей суспільства, етична рефлексія на біологічні знання. Вони формуються шляхом розкриття аналогій між законами природи і категоріями моралі та сприяють розвитку етичного ставлення учнів до життя в усіх його проявах на засадах біоцентризму. Проведений аналіз літературних джерел та досвіду вивчення біології в старшій школі засвідчив, що на даний час виникає суперечність між розглядом біологічної науки та етики як взаємопов’язаних галузей людської діяльності та імплементацією цього зв’язку в навчально-виховний процес вивчення сутності життя в сучасній школі. Для подолання існуючого протиріччя запропоновано методичну систему формування біоетичних знань учнів в процесі профільного навчання біології.
  • Педагогічними умовами для формування біоетичних знань учнів є: інтеграція знань з біології та етики шляхом використання методу ідеалізованих аналогій; вивчення живих систем на основі сучасного тлумачення атрибутів життя (системності, цілісності) та надання навчальному матеріалу особистісно-ціннісного значення для учнів; реалізація принципу наступності у формуванні біоетичних знань при вивченні інваріантної та варіативної складових змісту біологічної освіти  школярів; гуманізація стосунків між учителем та учнями на засадах особистісно-орієнтованої моделі навчання.
  • Методичну систему формування біоетичних знань учнів у процесі профільного навчання складають компоненти, зв’язки між якими відображено у відповідній моделі. Основними складовими запропонованої методичної системи є: ціннісно-цільовий, змістовний, діяльнісно-комунікативний, діагностико-рефлексивний компоненти. Ціннісно-цільовий компонент включає мету та пріоритетні ідеї навчально-виховного процесу формування біотичних знань. Головна мета формування біоетичних знань: підвищення якості біологічної освіти старшокласників. Змістовий компонент методичної системи складає наукову біологічну інформацію біоетичного напрямку. Зміст біоетичних знань складаютьнаскрізні закони природи (збереження, періодичності, направленості процесів до рівноважного стану) в будові та функціонуванні живих систем на різних рівнях організації живої природи від молекулярного до біосферного та їх аналогії із законами моралі. Методична система формування біоетичних знань реалізується через такі форми: уроки (урок-роздум, урок-відкриття, урок-свято); екскурсії; самостійні роботи; проекти та специфічні методи формування біоетичних знань: метод аналогій, асоціацій, суб’єктифікацію, проживання, аксіологізацію, звернення до внутрішнього світу учня, створення духовної спільності, співробітництво, метод біоетичного есе, метод обертання понять, імітаційні ігри, проживання; складання проектів; перевтілення; етичні ситуації; творча терапія та ін. Біоетичні знання формуються в процесі навчання біології на основі наскрізних законів будови та функціонування живих систем, які застосовуються для обґрунтування законів моралі та правил етичної поведінки людини. У подальшому біоетичні знання стають основою особистої етичної поведінки учнів по відношенню до всіх проявів життя та до світу. Проведений аналіз наукової літератури та результати констатувального експерименту дозволили виявити такі основні критерії сформованості біоетичних знань: когнітивний (знання); ціннісний (ставлення); діяльністний (поведінка). Одним з основних показників досягнення певного рівня сформованості біоетичних знань ми пропонуємо вважати ієрархію цінностей, тобто домінування в системі особистісних ціннісних орієнтацій того чи іншого типу цінностей.

При викладанні навчального матеріалу, спрямованого на формування біоетичних знань, необхідно поєднання природничо-наукової картини світу з моральними основами організації життя людини, на підставі методу ідеалізованих аналогій, створення умов, в яких відбувається «проживання» навчального матеріалу, що можливо при суб’єктифікації об’єктів природи, їх «одухотворення», поєднання емоційного та раціонального сприйняття природи, аксіологізації форм життя, звернення навчального матеріалу до суб’єктивного досвіду учнів з метою відповіді на важливі сутнісні запитання, які пов’язані з їх входженням у доросле життя.
Навчально-методичне забезпечення методичної системи формування біоетичних знань учнів складається з авторських програм біоетичного напрямку: 7 - 9 класи «Зерцало юні»; 11 клас «Філософські аспекти біології» , системи завдань, розробок уроків біоетичного спрямування. Формувати біотичні знання можливо трьома взаємопов’язаними шляхами: поліпредметним, монопредметним, змішаним.

  • Ефективність МС визначалась за сумарним показником біоетичних знань (СБЗ). Його ми запропонували як інтегрований показник результатів впровадження методичної системи формування біоетичних знань учнів. Експериментом було охоплено 85 учнів, з яких 30 навчались в експериментальному класі, а 55 – у контрольних. Тривалість формуючого експерименту – 7 років. В ході формувального експерименту доведено ефективність запропонованої методичної системи. В ЕК порівняно з КК1 та КК2 більше учнів мають сформованість біоетичних знань на творчому рівні (відповідно 43%,  27% та 12%). Учні з низькім рівнем сформованності біоетичних знань відсутні, а в КК1 та КК2 таких учнів 13% та 40% відповідно. Крім того застосування методичної системи підвищує рівень навчальних досягнень учнів з біології. Для ЕК середній рівень шкільних біологічних знань учнів дорівнює 3,5 (при максимальному 4), для КК1 та КК2 3,2 та 2,2. Доведено що застосування методичної системи впливає на духовний розвиток особистості. Так, розраховане емперічне кореляційне відношення ῃ між рівнем сформованості біоетичних знань та показником духовного розвитку особистості учнів, дорівнює у ЕК 0,88% та у КК1 0,89 %, що свідчить про кореляцію між ними. Отримані результати дають можливість зробити висновок про ефективність застосування методичної системи формування біоетичних знань та про її позитивний вплив на якість біологічної освіти.

Виконане дослідження та зроблені з нього висновки не вичерпують усіх аспектів проблеми формування біоетичних знань. В цілому, подальша розробка проблеми формування біоетичних знань суттєво впливатиме на зміни в шкільній біологічній освіті, яка повинна буде в умовах переходу до інформаційного суспільства спрямувати учнів на ціннісне відношення до будь якого прояву життя в мінливому світі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковані основні результати дисертації

  • Бак В. Ф. Методические основы целостного подхода на основе интеграции естественнонаучных и моральных знаний старшеклассников в процессе обучения биологии в школе / В. Ф. Бак // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи : збірник наукових праць / [за заг. ред. А.А. Зернецької]. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. – Вип. 43. – С.246 – 258.
  • Бак В. Ф. Трудности в понимании научных идей В. И. Вернадского и пути их преодоления / В. Ф. Бак // Биология в школе. – 2014. – № 4. – С. 18 – 22.
  • Бак В. Ф. Методика формирования биоэтических знаний школьников в процессе изучения биологии / В. Ф. Бак, А. В. Степанюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – Серія : педагогіка. – Тернопіль, 2014. – № 2. – С. 68 – 74.
  • Бак  В. Ф. Методична система формування біоетичних знань учнів у процесі профільного навчання біології / В. Ф.Бак // Педагогічний альманах : збірник наукових праць / редкол. В. В.Кузьменко (голова) [та ін.]. – Херсон : КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2014. – Вип. 23. – С. 64 – 71.
  • Бак В. Ф. Діагностика рівнів сформованості біоетичних знань учнів старшої школи / В. Ф.Бак // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. Педагогіка та психологія. – Чернівці : Чернівецький нац. у-т, 2014. – Вип.705. – С. 3 – 14.
  • Бак В. Ф. Реалізація проблеми формування біоетичних знань учнів в практиці роботи сучасної старшої школи / В. Ф.Бак // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. Педагогіка та психологія. – Чернівці : Чернівецький нац. у-т, 2014. – Вип.712. – С. 11 – 20.

Опубліковані праці апробаційного характеру

  • Бак В. Ф. Общность законов развития природы и нравственных законов – основа преподавания биологии / В. Ф. Бак // Освіта для стійкого розвитку : формування готовності педагогічних кадрів : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 23-24 квітня 2009 р. / Ін-тут педагогіки АПН України, Ун-тет менеджменту освіти АПН України, ТНПУ ім. В. Гнатюка. – Тернопіль : Вид-во «Вектор», 2009. – С. 21 – 22.
  • Бак В. Ф. Этические аспекты учения В.И. Вернадского о живом веществе, биосфере, ноосфере и их использование в современном педагогическом процессе / В. Ф. Бак // Усвідомлення культури – запорука відновлення суспільства. Аспекти концепції розвитку сучасного суспільства : матеріали XIV міжнародної науково-практичної конференції, 19-20 квітня 2013 р.: збірник матеріалів. – Севастопіль, 2013. – С. 60 – 75.
  • Бак В. Ф. Формирование биоэтических знаний школьников на основе интеграции науки и этики в процессе обучения биологии и экологии / В. Ф. Бак // Сучасні досягнення екології та їх імплементація у природничу освіту : матеріали науково-методичного семінару, 24 квітня 2014 р. / [за ред. д.б.н., проф. В. В.Грубінка]. – Тернопіль : Видавничий відділ ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2014. – С. 54 – 55.

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові
результати дисертації

  • Бак В. Ф. Сборник авторских программ факультативов по интегрированным этическим курсам для учащихся 1-11 классов / В. Ф. Бак. – Кемерово : Из-во КВК «Экспо-Сибирь», 2006. – 112 с.
  • Бак В. Ф. Вирусы. Строение, биология и гипотезы происхождения. От строения вирусов до строения Вселенной. Разработка урока биологии для 10 класа / В. Ф. Бак. – Донецк : «Вебер» Донецкое отделение, 2011. – 21 с.
  • Бак В. Ф. Эволюция органического мира. Основные направления и возможные перспективы. Что ждёт человечество в будущем? Разработка урока биологии для 10 класа / В. Ф. Бак. – Донецк : «Вебер» Донецкое отделение, 2012. – 19 с.
  • Бак В. Ф. Програма факультативного курсу Філософські проблеми біології / В. Ф. Бак. – Донецьк : ТОВ «Цифрова типографія», 2014. – 24 с.

АНОТАЦІЇ
Бак В. Ф. Формування біоетичних знань старшокласників у процесі профільного навчання біології. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (біологія). – Інститут вищої освіти НАПН України, Київ, 2014.
У дослідженні визначено сутність поняття «біоетичні знання», структуру та зміст біоетичних знань. Наведено приклади змісту навчального матеріалу з біології, що має біоетичну спрямованість.
Розроблено методичну систему формування біоетичних знань учнів в умовах профільного навчання, що ґрунтується на структурно-функціональній моделі та передбачає реалізацію прямих і зворотних зв’язків у системі компонентів (цільовий, змістовний, діяльнісно-комунікативний, діагностично-рефлексивний) та суб’єкт суб’єктну взаємодію учасників навчальної діяльності біоетичного спрямування; визначено дидактичні умови формування біоетичних знань. Обґрунтовано критерії, показники, рівні сформованості біоетичних знань старшокласників. Наведено методику та результати їх діагностування.
Розкрито специфічні засоби формування біоетичних знань: система навчальних завдань та наукова інформація, яка викладається на основі інтеграції наукових та етичних знань, цикли узагальнюючих уроків, факультативні курси. Створено та впроваджено навчально-методичне забезпечення розробленої методичної системи. Доведено, що формування біоетичних знань впливає на розвиток ціннісних ставлень учнів до життя в усіх його проявах та на зростання духовного потенціалу особистості школярів, що в цілому підвищує якість біологічної освіти старшокласників в умовах профільного навчання.
Ключові слова: інтеграція, біоетичні знання, методична система, модель, педагогічні умови, старшокласники.

SUMMARY
V. Bak. Formation of biotic students' knowledge in the process of Special Education Biology. - Manuscript.
Ph. D. thesis in Pedagogical Sciences, specialization 13.00.02 - Theory and methodology of education (Biology). The Institute of Higher Education  of National Academy of Pedagogical Science of Ukraine, Kiev, 2014
The study identified the essence of the concept of "bioethical knowledge" of their structure and content.  Examples are given of the content of educational material on the biology of bioethical orientation.  Developed a methodical system of formation of bioethical knowledge of students in terms of profile training, based on the structural and functional model. System provides for the implementation of forward and backward linkages in the system components (targeted, meaningful, action-communicative, diagnostic and reflective) and subject-subject interaction between the participants of training activities bioethical orientation. 
Defined didactic conditions of formation of bioethical knowledge. The criteria, indicators, their levels of formation, given the methodology and the results of diagnosis. Disclosed the specific means of formation of bioethical knowledge: the system of educational objectives and scientific information that is taught on the basis of the integration of scientific and ethical knowledge, cycles generalize the lessons of elective courses. Powered and implemented a teaching software developed methodical system.  It is proved that the formation of bioethical knowledge affects the development of valuable relations students for life in all its manifestations, and promotes the growth of the spiritual potential of the individual students. 
Key words: integration, bioethical knowledge, methodical system, model, pedagogical conditions, high school, students.